Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" запрошує 19 січня 2019 о 15:00 на Культурно-освітній лекторій "Історія костюма"

Формат: Демонстрація процесу одягання традиційного вбрання, що супроводжується цікавими фактами з джерел та "з поля".

Факти про: складові українського народного строю, орнамент, колорит та форми одягу, стійкість традиції.

Тези: Регіональні особливості та відміни єднають етнос в один народ, самобутній та самодостатній.

Теги: Поезія традиційного побуту; цінність вища за ціну.

Лектор: Олександра СТОРЧАЙ, старший науковий співробітник НЦНК Музей Івана Гончара

Лекція 4. Черкаська обл.

Колір: білий, червоний, чорний.

Орнамент: геометричний та рослинно-геометричний.

Факт: Традиційний народний стрій тут вирізняється особливим багатством і різноманітністю форм, адже територія сучасної Черкаської області поєднує в собі традиції трьох окремих регіонів: лівий берег демонструє яскраво виражену традицію Полтавщини, центральна частина – це типове вбрання південної Київщини, і нарешті, західна частина області ілюструє вбрання, притаманне Східному Поділлю.

Словник: Зборник – невеликий круглий очіпок, пошитий із шовкової хустки, у який ховали заплетене в коси волосся; носили його переважно молодиці.Каламайка – різновид тонкої вовняної тканини мануфактурного виробництва, пофарбованої в один колір або в смужки ясних кольорів, використовувалась для пошиття спідниць та поясів.Круглая кохточка – жіночий жакет із ситцю або іншої фабричної тканини, часто на полотняній підкладці; короткого прямого або розширеного донизу крою, іноді – подовжений, з вусами або складками по спинці (на зразок керсетки).Плахотник – шнурочок для підв’язування плахти на пояс.

Вхідний квиток - 50 грн.

У залі діє вільна посадка.